Кафедра "Химической технологии неорганических веществ катализа и экологии"

Национальний технический университет "Харьковский политехнический институт"

Єгор Іванович Орлов 
(1865–1944)

радянський хімік, академік АН УРСР. Наукові дослідження в області хімічної кінетики і технології виробництва неорганічних продуктів. Розвинув (1907–1910) теорію про механізм складних реакцій, які не описуються безпосередньо кінетичними рівняннями першого, другого і третього порядків. Здійснив (1908) другий в історії хімії (після одержання метану в 1902 П. Сабат’є) каталітичний синтез на основі водню і оксиду вуглецю з одержанням етилену, вивчив кінетику процесу. Створив наукові основи виробництва формальдегіду. За його проектом побудовано (1909) перший в Росії формаліновий завод. Автор монографій з технології виробництва соди, силікатів, мінеральних пігментів

Після проф. В.О.Геміліана запрошено на роботу до інституту Єгора Івановича Орлова – видатного хіміка, дійсного академіка Академії наук. Є.І.Орлов  (14.11.1865 – 14.Х.1944)  закінчив  Московський  університет (1894 р.) і в 1894–1910 рр. викладав у Костромському хіміко-технологічному училищі, а в 1911–1927 рр. працює професором  і завідувачем кафедри (1911–1931) мінеральної технології Харківського технологічного інституту. Разом із цим 5 років очолює Український науково-дослідний інститут силікатної промисловості, а з 1932 р. – професор Московського хіміко-технологічного інституту.

 У ХТІ акад. Є.І.Орлов виконав цілий ряд важливих наукових досліджень. Так, його робота “Формальдегід, його добування, властивості й застосування” стала основою організації цього виробництва в Росії, а після перекладу на німецьку мову – за його методом будують заводи по всьому світу. Відома “реакція Орлова” виробництва рідкого палива з CO і H2 на каталізаторах.

 

Академік АН УРСР Є.І. Орлов із викладачами та співробітниками кафедри технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту (лютий 1941 р.)

Наукові праці акад. Є.І.Орлова відносяться до вирішення проблем у хімічній кінетиці, технології виробництва неорганічних продуктів, сірчистої кислоти, органічних сполук тощо. Уперше він запропонував  математичну модель негативного каталізу. Розробив кінетичні основи виробництва сірчистої кислоти й хлору. За його дослідженнями й проектом побудований (1909 р.) перший у Росії формаліновий завод. Автор багатьох монографій з технології виробництва соди, силікатів, мінеральних пігментів.

Акад. Є.І.Орлов уперше у світі запропонував і дослідив виробництво H2SO4 за так названим “мокрим каталізом”; ванадієвий і хромованадієвий каталізатори для виробництва H2SO4  на стадії окиснення  SO2 до SO3 замість платинових каталізаторів.

Він  був  організатором  науково-дослідного  інституту  вогнетривів  у  м. Харкові, який існує й активно розвивається до теперішнього часу.

У цей час підготовка інженерів-технологів в інституті збільшується. У 1929 р. технологічний реорганізовано в Харківський політехнічний інститут, а у 1930 р. на його базі створено самостійний Харківський хіміко-технологічний інститут та ще декілька інститутів.

Бурхливий розвиток хімічної промисловості вимагав усе більшої кількості спеціалістів, які добре знали галузь виробництва не в загальних рисах, а глибоко й у всіх деталях. Промисловість вимагала таких фахівців, які б прийшли на виробництво і негайно приймали на себе керівництво роботою цехів та заводів.

Різко зростає контингент студентів у ХХТІ. Так, якщо в 1929–1930 р. було прийнято на I курс 125 студентів, то в 1933 р. – 256, а в 1938 р. – 325 студентів і порівняно з 1910 р. контингент студентів збільшився майже у 8 разів.

Від кафедри мінеральної технології виділились кафедра технології силікатів і кафедра електрохімії. При кафедрі була організована аспірантура.

<<НАЗАД

ВЕРНУТЬСЯ НА ГЛАВНУЮ СТРАНИЦУ